Written by Дослідники виявили в єгипетській пустелі сотні скелетів прадавніх китів із крихітними задніми кінцівками, які розкривають унікальний еволюційний перехід від наземних тварин до морських гігантів.
У віддаленій долині на території єгипетської пустелі палеонтологи виявили сотні скелетів прадавніх китів із задніми кінцівками, які чудово збереглися на місці своєї загибелі.
Про це пише наукове видання SpaceDaily.
Ці унікальні рештки знайшли глибоко в Західній пустелі Єгипту, за майже 150 км від Каїра у сухій та вітряній долині Ваді аль-Хітан, де немає жодної краплі води чи рослинності. Постійні гарячі вітри протягом останніх кількох мільйонів років поступово здували шари піску і нарешті відрили світові майже тисячу скам’янілих кістяків древніх істот.
Володарі древнього океану
Приблизно від 37 до 40 мільйонів років тому ця спекотна територія перебувала під теплими мілководними хвилями стародавнього океану Тетіс, який розділяв Африку та Євразію. Морські гіганти жили, полювали та вмирали в цих водах, а після смерті їхні тіла опускалися на мулисте дно, яке з часом перетворилося на твердий пісковик.
Серед знахідок домінують два основні види. Найбільший з них — базилозавр завдовжки близько 18 метрів із величезними хижацькими зубами. Його здобиччю часто ставав менший родич — дородон, чиї п’ятиметрові скелети зі слідами укусів на черепах також знаходять у цій долині.
Унікальність цього місця полягає в дивовижному стані решток, адже більшість кістяків лежать повністю цілісними, із збереженим природним з’єднанням кісток та найменшими анатомічними деталями.
Крихітні ноги та їхнє призначення
Під час масштабних розкопок під керівництвом професора Філіпа Джинджеріча з Мічиганського університету науковці зробили сенсаційне відкриття, яке змінило уявлення про еволюцію морських ссавців. На тілі базилозаврів було знайдено цілком сформовані задні кінцівки завдовжки близько 60 см із стегновими кістками, гомілками, стопою та пальцями.
Ці ноги були надто малими для того, щоб утримувати вагу гігантської тварини на суші, і абсолютно непридатними для пересування у воді, оскільки розташовувалися далеко від хвостового плавця. Біотехнологічні моделі свідчать про те, що ці лапи виконували дуже специфічну роль і допомагали величезним особинам утримувати партнерів під час спарювання у відкритому океані.
«Ноги зникли останніми, і ця долина зафіксувала саме той унікальний момент, коли вони ще залишалися на скелеті тварини», — зазначають дослідники.
Еволюційний «знімок» у пісках
Ваді аль-Хітан зберігає не просто велику колекцію кісток, а найдетальніший у світовій історії «знімок» перехідного етапу еволюції від наземних ссавців до сучасних мешканців океанів. Місцеві істоти вже повністю залишили сушу, виросли до розмірів змієподібних хіжаків і сформували сучасний хребет, але продовжували утримувати невеликі лапи для важливих біологічних завдань.
Вітер у Сахарі продовжує постійно руйнувати шар пісковику, оголюючи все нові й нові кістяки на ділянках, куди ще не ступала нога жодного палеонтолога. Сухий єгипетський пісок надійно зберег для людства останнє покоління китів, які все ще мали свої давні ноги як пам’ять про життя на суходолі.
Нагадаємо, доісторичний птах аргентавіс, який мав розмах крил до 7 метрів і важив понад 70 кілограмів, вважається неймовірно важким гігантом. Але попри свою вагу він був здатен літати та у повітрі нагадував за своїми габаритами невеликий літак.